Як Богуслаєв з командою зробили «Мотор Січ» провідним виробником вертольотів у світі і що відбувається з підприємством після націоналізації.
ПАТ «Мотор Січ» – відоме у світі підприємство, яке спеціалізується на виробництві авіадвигунів і газотурбінних установок, а також працює над розробкою та серійним запуском власних гелікоптерів. З 1991 року до 2006 року генеральним директором компанії був В’ячеслав Богуслаєв – доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України, генеральний конструктор зі створення та модернізації вертолітної техніки. Після обрання депутатом Верховної Ради В’ячеслав Богуслаєв продовжив опікуватися компанією в якості почесного президента.
Продукція «Мотор Січ» експлуатується на літаках і вертольотах у 120 країнах світу. Особливо ціняться вертолітні двигуни виробництва компанії, які є унікальними. Ресурс вертолітних двигунів у світі – близько 2000 годин, українських – 5000 годин. Цікаво, що двигунами «Мотор Січ» устатковані й розвідувальні та бойові дрони турецької компанії Bayraktar, в тому числі й ті, які наразі використовуються підрозділами ЗСУ у війні з росією. Гвинтокрили «Мотор Січ» здатні літати при дуже високій температурі повітря та повному навантаженні, що робить продукцію підприємства бажаною серед багатьох країн, зокрема Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту.
Розвитком власної наукової і виробничої бази для такого виробництва Богуслаєв почав займатись ще у 90-х роках. Тоді різко впали замовлення на всю продукцію «Мотор Січ», у тому числі на авіаційну. Внутрішні замовлення практично припинилися, Міноборони України не замовляло нові двигуни – обходились ремонтом старих. Керівництво підприємства стояло перед дилемою: закривати частину виробництва, скорочувати висококваліфіковані кадри або освоювати нові вироби, які раніше не виготовлялися в Україні.
Так, на вимогу тодішнього Президента Леоніда Кучми, у 2000 році було закладено фундамент нової конструкторської організації зі створення українських вертольотів – як транспортних, так і бойових-ударних. Богуслаєв вирішив взятися за створення в Україні власного розробника по всій лінійці агрегатів, модулів, лопатей, що несуть, і рульового гвинта. Таким чином, саме тоді в галузі авіа- та двигунобудування було закладено основи імпортозаміщення відносно виробів країни-агресора.
«Перші 115 інженерів та технологів ми надіслали до університетів Харкова, Запоріжжя та Києва вчитися проектувати (конструктори), а на авіаційному заводі навчалися технологи, – згадував В’ячеслав Богуслаєв. – Вже до 2010 року «Мотор Січ» побудував кілька підприємств та виробництв. Окремо від основного заводу розташований складальний завод гелікоптерів Мі-8 МСБ, а пізніше і для гелікоптерів Мі-24 МСБ, складальні виробництва редукторів, лопатей і рульового гвинта. Побудовано міжнародний тренажерний центр, де льотчики навчалися управляти модернізованими гелікоптерами з найбільш потужними моторами, ресурси у яких у 2 рази більші за конкурентів».
Виробництво основного та заднього редукторів було освоєно на 100%. Матеріали, корпуси та всі деталі почали вироблятись в Україні. Виготовлення металевих лопатей освоїли з китайськими підприємствами, які виготовляли лонжерони з алюмінію за кресленнями та технічними вимогами українського підприємства. Композитні лопаті для Мі-2 МСБ навчилися робити у Дніпрі. На важкі гелікоптери Мі-8 МСБ, Мі-24 МСБ з дозволу уряду США купили креслення та випробувальний комплект композитних лопатей для подальшого освоєння технології виготовлення у Запоріжжі.
У 2010 році вперше в історії українського авіавиробництва відбулася надзвичайна подія – Запорізькому ОКБ гелікоптеробудування видали Європейський сертифікат льотної придатності, тобто Україна приєдналась до Європейської спільноти вертолітних держав. Цікаво відзначити, що навіть флагман українського авіабудування ДП «Антонов» (тепер вже АТ «Антонов») до даного часу не має жодного сертифікованого в ЄС літака.
Фактично саме Богуслаєв вивів українське підприємство на новий рівень – гелікоптери Мі-8 МСБ встановили кілька світових рекордів, українські льотчики піднялися на висоту 9 150 метрів, перевищили рекорд по підйомності – 20 метрів за секунду для гелікоптерів вантажопідйомності 9-10 тонн. ПАТ «Мотор Січ» отримувала замовлення на гелікоптери Мі-8 МСБ для перевезення вантажів та гасіння пожеж з країн по всьому світі.
Український Мі-8 МСБ потрапив до п’ятірки найкращих гелікоптерів світу. Насамперед фахівці відзначають зручності в експлуатації, недорогий ремонт та вигідну економіку моторів ТВ3-117 СБМ1. У 2018 у Запоріжжі на аеродромі «Мотор Січ» успішно випробували перший український гелікоптер МСБ-2 «Надія» (модернізована версія Мі-2). Гелікоптери займали в обсязі виробництва «Мотор Січ» більш як 20%.
В той же час запорізьке підприємство успішно виконувало й державні замовлення – модернізація ударних гелікоптерів армійської авіації, комплексний ремонт та модернізація вертольоту транспортної авіації.
У 2021 році підприємство досягло чергової перемоги – «Мотор Січ» сертифікував металеві лопаті для вертольота Мі-24 і Україна стала четвертою країною в світі після Китаю, США і росії, що освоїла таке виробництво.
Для залучення інвестицій на підприємство Богуслаєв активно розшукував інвесторів. У 2015 році ПАТ «Мотор Січ» та приватна китайська компанія Beijing Skyrizon Aviation уклали меморандум про створення виробництва авіаційних двигунів у китайському місті Чунцін, в будівництві та облаштуванні якого мали брати участь працівники підприємства. У 2019 році Богуслаєв підтвердив продаж акцій підприємства китайським компаніям, угода укладалася через біржу. Китайські компанії Skyrizon Aircraft і Xinwei Technology Group купили більше 50% акцій компанії ПАТ «Мотор Січ». У разі отримання дозволу Антимонопольного комітету на купівлю, інвестори зобов’язалися надати авіабудівній галузі України грантове фінансування на суму 100 мільйонів доларів. Згідно домовленості, більше 25% акцій залишалися за Державним концерном «Укроборонпром».
Проте згодом українська сторона відмовилася від продовження співпраці. Офіційна причина – через загрозу національній безпеці. Хоча був і політичний тиск – США виступили проти продажу знаменитого виробника своєму геополітичному конкуренту, Китаю.
Зрештою, акції «Мотор Січ» були заарештовані, а підприємство націоналізовано. У 2021 році понад три з половиною тисячі міноритарних акціонерів компанії «Мотор Січ» після арешту 100% акцій компанії і передачі їх в управління АРМА фактично втратили 100-200 млн доларів. Націоналізація підприємства, зрив інвестиційної угоди з китайськими компаніями створили серйозну для України проблему у відносинах з Китаєм. Потенційна сума відшкодування, яку китайські компанії вимагають стягнути з України у міжнародному арбітражі, сягає 3,5 млрд доларів. При цьому провідні експерти в галузі авіації негативно оцінили наслідки націоналізації. Обсяг роботи «Мотор Січі» впали, відповідно, впало і обсяг сплачених в державний та місцевий бюджети податків, підприємство здійснило значне скорочення штатів.
Щодо виробництва на підприємстві гвинтокрилів даних наразі немає. Дай Боже, що це через брак інформації, інакше виникає питання щодо спроможності Держави підтримувати розвиток та роботу авіабудівника та, власне, майбутнього тепер вже державної компанії, яку в свій час розвинули до світових стандартів справжні патріоти авіабудівної галузі України.