Підвищення податків збільшить готовність донорів підтримувати Україну – голова місії МВФ

Готовність міжнародних партнерів України до продовження підтримки буде вищою із затвердженням анонсованого урядом податкового пакета. Про це заявив голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей, пише “Інтерфакс-Україна“.

Прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну: із затвердженням анонсованого урядом податкового пакету настроїв до продовження підтримки буде більше, підкреслив Грей.

Він вважає, що це буде для них свідченням намагань держави набути більшої самодостатності та незалежності від зовнішньої допомоги з огляду на значні видатки в середньостроковій перспективі.

За його словами, підтримку міжнародних донорів, реструктуризацію комерційного боргу та підвищення податків варто розглядати як єдиний пакет націлений на результат – ефективно ліквідувати дефіцит фінансування.

Як відомо, уряд вніс до Ради законопроєкт про збільшення видатків держбюджету-2024 на 434,6 млрд грн, які будуть забезпечені на 214,5 млрд грн додатковими доходами і на 220,1 млрд грн додатковим фінансуванням: 160,2 млрд грн збільшення продажу ОВДП банкам і 59,8 млрд грн скорочення платежів із погашення держборгу.

Додаткові доходи запропоновано, зокрема, забезпечити завдяки ухваленню внесеного тоді ж законопроєкту з поправками до Податкового кодексу та інших законів про особливості оподаткування в період дії воєнного стану (№11416), який передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цьогоріч і на 341,9 млрд грн – наступного року.

Серед основних ініціатив уряду – підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів близько 45,5 млрд грн) і сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також запровадження військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).

Запропоновано також підвищити або запровадити там, де його зараз немає, військовий збір 5% на мобільний зв’язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об’єкта на рік) (1,2 млрд грн), 15% – на купівлю легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% – на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).