В умовах повномасштабної війни важко переоцінити значущість авіатехніки в цілому і бойових гелікоптерів, зокрема. Провідні країни світу приділяють надзвичайну увагу гвинтокрилим машинам у своїх арміях, у тому числі в питаннях організації виробництв. Водночас, Україна практично не має власного випуску вертольотів, попри те що декілька років тому Укроборонпром озвучував подібні наміри, а ключове авіамотобудівне підприємство країни – ПАТ «Мотор Січ» – мало відповідні потужності й досвід.
Про це пише портал “Политические известия“.
За даними довідника Military Helicopters, станом на 2021 рік частка США у світовому ринку військових вертольотів сягала 62%, а друге місце посадала країна-агресор росія з 29%. Щодо України, ключовим гравцем вертольотобудування справедливо визначалось ПАТ «Мотор Січ», яке багато років очолював, а потім опікувався як народний депутат, доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України В’ячеслав Богуслаєв.
Зокрема, товариство має потужності надавати наступні послуги з вертолітної тематики:
- капітальний ремонт вертольотів типу Мі-8, Мі-17, Мі-2;
- модернізація вертольота Мі-8Т в профіль 8МСБ з двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1В 4Е серії;
- переобладнання вертольотів Мі-8, Мі-2 під різні варіанти: транспортний, пасажирський, медичний, пошуково-рятувальний, VIP, сільськогосподарський;
- обладнання вертольотів сучасною авіонікою;
- виробництво і ремонт головних вертолітних редукторів ВР-8А, ВР-14;
- виконання гарантійного, а також післягарантійного технічного обслуговування.
Саме «Мотор Січ» за часів пана Богуслаєва була першим підприємством, яке запропонувало проєкти створення вітчизняних вертольотів насамперед в інтересах силових структур України. Ідеться про глибоку модернізацію вертольотів типу Мі-8 до версії МСБ (МСБ-В), повернення у стрій вертольотів Мі-2 у версії МСБ-2 «Надія» та створення нового вертольоту у кооперації із іноземними партнерами (МСБ-6 Отаман, на жаль, наразі проєкт «заморожено»).
Логічна ідея пана Богуслаєва полягала у створенні Вертолітного холдингу з перспективою збільшення випуску вітчизняних модернізованих легких і важких гелікоптерів, а також агрегатів до них. Команда Богуслаєва розробила реальну програму створення українських бойових вертольотів у тісній кооперації з підприємствами авіаційного кластеру Укроборонпрому, а також з оборонними приватними підприємствами.
«Україна – вертолітна держава. Після отримання Європейського сертифіката льотної придатності на Мі-8 МСБ слід було збільшити випуск важких вертольотів та розпочати випуск легкого вертольота на 6-7 пасажирів з дальністю польоту, з однією дозаправкою до 1000 км. Вертолітне виробництво складне, але, на щастя, в Україні був завод з ремонту гелікоптерів у Конотопі (Сумська область) та ВІАЗ – Вінницький авіаремонтний завод, що має технологію з ремонту та обслуговування Мі-2 МСБ і гелікоптеру Ка-6. На цих заводах були відповідні кадри і технології», – наголошував Вячеслав Богуслаєв, який з 2012 року згідно з Розпорядженням Кабміну є Генеральним конструктором із створення та модернізації вертолітної техніки.
Запропоноване Богуслаєвим освоєння замкнутого циклу виробництва вертольотів в Україні дозволило б нашій країні уникнути існуючої ще на початок 2020-х років залежності від росії. І ключовою ланкою цього процесу стало розроблення лопатей несучого гвинта вертольотів типу Мі-8 та Мі-24 – цей особливо важливий напрямок робіт успішно виконувався на ПАТ «Мотор Січ». Варто зауважити, що подібними унікальними технологіями в світі володіють лічені країни.
Однак із війною критично важливе для оборонного сектору вітчизняне підприємство втратило близько двох третин ринку своєї продукції.
«Якби у владі дотримувалися державницької позиції, то, напевно, активізували б програму розвитку національного вертольотобудування. Але замість цього МВС, нарриклад, закупило 55 французьких гелікоптерів», – констатував директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Не було в повній мірі реалізовано й ідею Богуслаєва щодо створення Вертолітного холдингу. Так, Конотопський гелікоптерно-ремонтний завод географічно розташований поруч із кордоном російської федерації. За розпорядженням Кабміну України з оголошенням військового стану передбачалося переведення персоналу разом із критичним оснащенням та технологією в західні області. Керівництво заводу та більшість колективу згодні були до планової евакуації ще у 2022 році, а також планували перевести частину колективу до Запоріжжя на побудований вертолітний завод, а іншу частину працівників – на ВІАЗ.
Однак ці плани так і не здійснилися. Наразі Конотопський завод постійно зазнає бомбардувань з боку рф, повноцінних умов для роботи немає. Своєю чергою, і Запоріжжя стало прифронтовим містом, де існує постійний ризик зупинення виробництва. Однак, оскільки в авіаційній промисловості працівники відрізняються високою дисципліною та відданістю Україні, побудований за 30 років Незалежності колектив АТ «Мотор Січ» продовжує невпинно працювати навіть в умовах війни та нині допомагає готувати майбутніх пілотів та авіаконструкторів.