Камера-люкс у СІЗО. Для кого, навіщо і скільки це коштує

У Хмельницькому відкрили одну з найдорожчих на Заході України платних камер у слідчому ізоляторі. Камера “з поліпшеними умовами утримання” – єдина тут і розрахована на двох людей.

Для цього Хмельницький слідчий ізолятор капітально відремонтував одну зі старих камер, і тепер вона нагадує дизайнерську студію.

Створення таких камер – не регіональний експеримент, а загальноукраїнська ініціатива Міністерства юстиції.

“Вберегти від каліцтва”

Хмельничанин Олег майже три роки провів у стінах цього СІЗО. Сидів у звичайній шестимісній камері. Платних тоді ще не було.

Йому інкримінували економічний злочин, тому він перебував у ізоляторі, поки тривали судові засідання й поки справу проти нього не закрили.

Олег хвалить експеримент з платними камерами. Це, каже він, може убезпечити тих, хто перебуває під слідством і не є затятим злодієм.

“Ніякої додаткової нерівності платні камери не принесуть. Рівності там і так немає, а от вберегти від каліцтва й страху зможуть”, – каже Олег.

“Мені справді було страшно спати в одній камері разом з вбивцями, які жорстоко розправлялися зі своїми жертвами. А якщо всього 6-8 людей, які не завжди адекватні — то взагалі жесть”, – додає він.

Фінансова ж нерівність у СІЗО і так є, додає він: багатих і бідних сприймають там по-різному. Платна ж камера, на його думку, навряд чи посилить цю несправедливість.

Камера-люкс

Копирайт изображения Хмельницький слідчий ізолятор

У платній камері є все, на що можна розраховувати у тризірковому готелі.

Санвузол облицьований кахельною плиткою, стіни та стеля пофарбовані у світлі кольори, встановлена сучасна сантехніка: унітаз, змішувач, еклектичний бойлер. Є також нова побутова техніка — мікрохвильова піч, електрочайник, телевізор, кондиціонер і холодильник.

Придбали туди й нові меблі: два ліжка, одну шафу-купе, шафу для ванної кімнати та кухонний комплект меблів.

Такий комфорт обійдеться ув’язненому в 780 гривень на добу, розповідає заступник начальника СІЗО Вадим Остап’юк.

“У камері №72, окрім власне ремонтних робіт і купівлі всіх необхідних будматеріалів та меблів з технікою, зроблено багато “невидимих” робіт, – розповідає він. – Ми осучаснили електромережу, усе електроприладдя, починаючи з лампочок, вишукували з енергоощадними технологіями, встановили камеру відеоспостереження”.

На все про все довелося виділити понад 55 тисяч гривень.

В деяких інших регіонах України перебування в камерах “люкс” може обійтися дешевше, розповідає пан Остап’юк. Бо там, за його словами, зробили просто косметичні ремонти.

Приміром, у Чернівцях одна доба коштує 346 грн, у Вінниці – 586 грн, у Житомирі – 610 грн. До того ж там — тримісні камери.

У Києві найдорожча вартість розміщення у СІЗО залежить від терміну, за який здійснюється оплата. Вона може становити до двох тисяч гривень на добу.

У “звичному” ж режимі ув’язнені перебувають у більш “тісному колі” – часом до 12 людей в одній камері.

Хто може потрапити до камери №72?

Копирайт изображения Хмельницький слідчий ізолятор

Потрапити до камери №72 будь-хто не може.

Вона розрахована винятково для підслідних. Ті ж, хто уже має судовий вирок, такою послугою скористатися не можуть.

Той, хто бажає, аби його помістили в камеру №72, має написати заяву, яку розгляне комісія.

Якщо ж підслідний порушував режим, то варіант перебуванням у камері підвищеного комфорту – не для нього.

Рішення про поміщення людини в цю камеру ухвалюють на користь тих, кого підозрюють у найлегшому злочині.

“Заплатити можуть не лише родичі тих, хто перебуває в СІЗО, а й знайомі чи друзі – на окремий спеціально створений рахунок”, – розповідає Вадим Остап’юк.

Проте навіть у такій спецкамері всі вимоги щодо дисципліни й порядку зберігаються, каже він.

Якщо охоронці зафіксують порушення, ув’язненого повернуть у звичайну камеру, а проплачені гроші не віддадуть.

Навіщо це треба?

Копирайт изображения Валентина МоісеєнкоImage caption Навіть у спецкамері всі вимоги щодо дисципліни й порядку зберігаються, запевняє керівництво СІЗО

Керівництво СІЗО сподівається, що таким чином вдасться хоча б частково поліпшити умови перебування й у інших камерах.

Старі приміщення давно не бачили капітальних ремонтів, а нестача фінансів дає змогу робити лише косметичні ремонти.

Великі гроші, втім, заробити не вдасться: за умови постійного утримання двох людей в камері впродовж року установа отримає 117 840 грн.

Що кажуть правозахисники?

Правозахисниця і член “Асоціації адвокатів України” Аля Аббасова має свою думку про цей всеукраїнський експеримент.

Вона переконана, що фінансова нерівність таки проявиться. На її думку, краще було б, якби загалом умови перебування в камерах покращили – відповідно до міжнародних стандартів.

Пані Аббасова не вірить, що зароблені на люкс-камерах гроші зможуть кардинально поліпшити загальну ситуацію.

“Така послуга розрахована в першу чергу на тих, хто недовго перебуває в стінах СІЗО, – вважає вона. – Сума немаленька виходить – майже 5 тис. грн на місяць. Але правосуддя в Україні – тривалий процес і може затягуватися на 2-4 роки”.

Тож вона сумнівається, що платні камери матимуть великий попит, хіба для “транзитних” ув’язнених – тих, хто чекає, що з дня на день за них внесуть заставу і змінять запобіжний захід.

А в Українській гельсінській спілці з прав людини заявили категорично: створення платних камер у СІЗО – це дискримінація в’язнів.

“Є загроза того, що це може перетворитися на певний економічний пресинг для особи – для того, щоб вона платила”, – вважає директор УГСПЛ Олександр Павліченко